Прем'єра 22 червня 2024 року

Довгоочікувана премʼєра вистави Євгена Лавренчука в Театрі Корифеїв.

Увага! Вистава містить сцени з оголеними тілами. Рекомендується аудиторії 16+.Увага! У виставі використовуються спеціальне світло та мерехтіння світла, яке може викликати підвищене збудження нервової системи. Не рекомендовано для глядачів з епілепсією.Увага! Вистава включає сцени з імітацією руйнування приміщення. Не рекомендовано людям з вразливою нервовою системою.

Дійство вистави відбувається в укритті Азовсталі. Є три виміри: перший - реальний, основний, в якому знаходиться головний герой Юрко. Він в комі на лікарняному ліжку. В якийсь момент його свідомість починає транслювати марення на основі пʼєси «Перед волею». Тобто театральний всесвіт Марка Кропивницького йому мариться, він бачить цих персонажів… І Юрко настільки глибоко заблукав у підсвідомості (другий вимір), що закохався в образ Орисі (дочка пана). Орися вагітніє і народжує дитя - як вищу ступінь людських стосунків. Але Юрко і не бачить цю дитину, і Орисю після пологів теж, хоч і намагається.

В першому вимірі стан Юрка погіршується, і згодом для нього відкривається третя площина - потойбіччя. Тобто він на межі життя і смерті. Символ, який використовується для того, щоб передати цю площину - ріка Стікс. Тут Юрко зустрічає схожі образи, що і в театральному вимірі, але вони спотворені, інакші, розмовляють неживою мовою.Підсвідомість Юрка заплуталась, різні світи переплелися. В реальному - він не приходить до тями, фізично його тіло бореться за життя, в своїй уяві - йде боротьба за волю та щастя! В реальному світі, разом з Юрком в реанімації, - дівчина, яка стала основою для Орисі, в його маренні. І вона помирає . Юрко не може прийти до розуму, тримаючись за події у сні, і не може змиритися зі смертю коханої. Юрко не помирає, але пережите залишило відбиток на ментальному здоров’ї юнака. Також в укритті є жінка, як символ материнства, вона ж постає у маренні Юрка покійною матірʼю Орисі. Вона втілення такої любові як … агапе.

Чарлз Пірс у своїй філософській системі стверджував, що агапе є енергією створення еволюції в природі. Тобто тут все між собою пов’язане… вона матір, яка приймає всіх і все, її дочка народжує результат кохання - дитину…. Питання життя і його продовження так само як і волі показано в реальності, маренні, уяві. Але конкретно не навʼязано режисером якоїсь істини або конкретного власного переконання щодо питання свободи, і це правильно, бо в кожного глядача є можливість самому для себе визначити, що для нього воля?..

Кропивницький написав драму…

«З перших рядків я закохався і зрозумів п'єсу Марка Кропивницького «Перед волею» і дуже швидко «побачив» всю виставу у своїй уяві, не дивлячись на те, що вона складна, багатогранна і «фактурна». Я відразу знав, що в постановці будуть балерини, відверті сцени, особлива музика геніального Валентина Сильвестрова і тема трагедії «Азовсталі». Буде неодноразово звучати тема самотності, розкриватиметься тема свободи і звучати голос світових філософів XX століття. Тема п’єси і вистави «Перед волею» дуже суголосна із сьогоденням, вона не про кріпацтво і кріпаків – вона про нас сьогоденних, де ми вкотре виборюємо свою волю і свободу» – розповідає Євген Лавренчук. Як зазначає режисер, вистава увібрала в себе весь біль та роздуми, всю енергію любові та надії на світлу перемогу режисера та всього акторського складу Театру Корифеїв.